Записки перед бурей | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
вечірній суботній сумбур, хотілося зробити чимало, а вдалося нічого.так хотілося прожити цей день, лише вмиралося.бо боляче.хоч немає на це причин. а ще оце прагнення любити. я хочу, справді хочу полюбити і навіть у душі шось таке тепле воруушиться, а нікого. просто нікого.крім тих кого любити насправді неможна. в сенсі не можна. неможна закохатися в одруженого чоловіка, або в жінку, або у священика, а більше нікого нема. ізоляція яку я сама створила аж занадто щільна, а ще ж ізоляція створена іншими. і так багато умовностей.отак приходжу на день нароження, а мій подарунок, той який довго вибирала, і готувала і продумувала до дрібниць просто непотріб.отак власне почуваюся.непотребом.і всі це знають.кому ж можна подарувати непотріб.а після цього закохаюся у якогось придурка і страждатиму ще більше. навіщо. бо по-іншому просто не вмію.
{ Написать коментарий } { Предыдущая } { Страницы 1 of 173 } { Следующая } |
Обо мнеМой профиль Архивы Друзья Фотоальбом
СсылкиСоздать дневникКатегориипросто сныдух душа мысли вслух ненаписанные картины Созерцание небес Последние записиБез названияку-ку неповна енциклопедія моїх страхів реализм в серых тонах Без названия ДрузьяWoskresshajaTwilight skycat magentaaaa |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||